Олександр Ростиславович Рудинець народився 19 березня 1962 року в місті Луцьку в пологовому будинку на вулиці Шевченка. В тому ж пологовому будинку, народилась його майбутня дружина Ольга. Батьки і діди обох були віруючими, тому з дитинства Олександр і Ольга відвідували баптистську церкву. Олександр в четвертому поколінні християнин, дідусі Ольги теж були пасторами. «Це особливо благословенно і відчутно сьогодні в служінні і в особистому житті» — каже Олександр.

У радянські часи, за християнські погляди, стикались із знущанням у школі. Бувало вчитель просто викликав віруючу дитину до дошки, щоб інші насміхались. Про вищий учбовий заклад при комуністичній системі годі було і мріяти. З дитинства Олександр навчався музиці. Спочатку в музичній школі, а згодом в музичному училищі. Грав на трубі. Але під кінець навчання йому дали зрозуміти, що з християнськими поглядами скласти іспити не вдасться і він був змушений покинути навчання.

Як «політично ненадійний» служив в будівельному батальйоні. Одного разу з крана зірвався піддон з цеглою і впав до низу, де працювали будівельники. Але Олександра і його друга-християнина жодна цеглина не зачепила. Тоді Олександр зрозумів, що це знак від Бога і пообіцяв до кінця днів служити Йому.

Після служби грав у церкві на трубі, а згодом став керівником оркестру. В церкві заснував музичну школу і два оркестри, написав біля ста інструментовок християнських пісень для духового оркестру, якими користуються у всьому світі до сьогодні. В часи перебудови з музичним колективом проповідували в селах, військових частинах, в’язницях, школах. Грали християнську музику, свідчили про Ісуса і закликали до покаяння.

В 1989 році розпочали християнську радіопрограму «Жива Вода» на обласному радіо, а також одноіменну газету. Олександр організував уроки вивчення Біблії. Так з’явилась група людей готових охреститися. Проводили зібрання по домівках віруючих.

Друзі з міста Вроцлав (Польща) з церкви «Слово Життя» рукопоклали Олександра на пастора. Церкву назвали «Незалежна Христова Церква». Це було в 1992 році.

В 1995 році Бог відкрив пастору Олександру, що час будувати храм.

За сприяння пастора Олександра створено кілька фондів, які виконують різноманітну благодійну роботу. На сьогоднішній день ці організації відомі у Західній Україні — ведуть дуже активну соціальну роботу.

На одному з служінь в 1998 році Дух Святий по-особливому наповнив Олександра. Церква змінилась.

У 2003 році церква «Царство Боже» та інші дочірні церкви створили об’єднання з однойменною назвою. Олександр отримав апостольське бачення і став єпископом цього руху. До нього ввійшло біля 20 церков з різних регіонів України.

Кілька років тому Олександр отримав повідомлення, що він став дипломантом Оксфорду номінації «2000 найвизначніших релігійних діячів світу».

На сьогоднішній день єпископ Олександр і церква «Царство Боже» продовжує рухатись пророчо в прославленні, Дарах Духа і в любові. Йдемо за Богом і віримо, що для кожного часу, місцевості, для кожного християнина Бог має особливий план. І один з найважливіших чинників успіху — шукати і впроваджувати Його Волю.